Меню
  • 1a.jpg
  • 2.jpg
  • 2a.jpg
  • 3.jpg
  • 3a.jpg
  • 4a.jpg
  • 6.jpg
  • 6a.jpg
  • 8.jpg
  • 9.jpg
  • 10.jpg
  • 11.jpg
  • 12.jpg
  • 13.jpg
  • 14.jpg
  • 15.jpg
  • 16.jpg

Засновники - професори В.М. Дзяк, І.І. Крижановська, К.І. Степашкіна, Є.С. Медведєв.

Послідовники - професори Є.І. Ємельяненко, К.В. Попова, В.П. Аршава, А.Г. Кушнерьова, С.С. Короленко, В.П. Гейченко, Н.Д. Чухрієнко, В.В. Родіонова, О.В. Курята.

Науковий напрямок – окремі питання пульмонології, гастроентерології, гематології, професійних захворювань, фізіотерапії, геронтології.

 

«Храм науки - будова багатоскладна. Різні перебувають в ньому люди і привели їх туди духовні сили».
Альберт Ейнштейн

Медична наукова школа Дніпропетровська багата іменами видатних вчених - теоретиків і клініцистів, що розробили оригінальні наукові напрями, дієву систему медичної освіти, впровадили в клінічну практику ефективні форми медичної допомоги населенню і високі морально-етичні принципи лікарської спеціальності. Серед медичних спеціальностей терапія являє собою інтегральну дисципліну, яка ґрунтується на досягненнях багатьох фундаментальних наук і включає цілий ряд більш вузьких напрямків - кардіологію, пульмонологію, нефрологію, гастроентерологію, ревматологію, імунологію, алергологію та ін. Терапія завжди займала й продовжує займати центральне місце в медицині, будучи сферою перетину природно-наукових і філософських концепцій. Дніпропетровська терапевтична медична наука і практика пройшла досить великий і плідний шлях розвитку. На Дніпропетровщині працювали видатні терапевти, які зберігали, множили і створювали нові традиції вітчизняної терапевтичної науки, виховували сучасне покоління лікарів і вчених.

Історія наукової терапевтичної школи Дніпропетровська, по суті, починається з організації пропедевтичної терапевтичної клініки у 1917 р. на медичному відділенні Вищих жіночих курсів при Катеринославському вищому гірничому училищі. І це не випадково, тому що пропедевтика внутрішніх хвороб, особливо її перший розділ – діагностика, є основою всієї подальшої медичної освіти. Відомі клініцисти – професори Буйневич К.А., Знаменський Н.П., Држевський А.Ф. створювали науково-педагогічний фундамент для становлення пропедевтичної освіти того часу. Важливим етапом розвитку пропедевтичної школи слід вважати період з 1925 по 1938 рік, коли кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб вже Катеринославської медичної академії очолив професор Корицький А.М.. У цей час наукові інтереси кафедри були пов’язані з розробкою питань гематології, патології печінки, патогенезу та клініки ботулізму, але найбільша увага приділялась вивченню етіології та патогенезу ревматизму. Саме Корицький А.М. розробив методику дослідження тонзилярного апарата з використанням спеціального шпателя власної конструкції для ротації мигдаликів та описав симптом збільшення шийних і ретромандібулярних залоз при хронічному тонзиліті, який пізніше назвали «валіком Корицького». Подальший розвиток пропедевтичної наукової школи пов’язано з доцентами Чанглі-Чайкіним П.Ф. і Куцигіним Д.Н., професором Чапкевичем Л.М. та професором Степашкіною К.І., які в різні часи очолювали кафедру (1938-1981 рр.). З цими іменами в пропедевтичній терапевтичній клініці пов'язаний важливий етап створення оригінальних наукових та педагогічних поглядів вищої медичної школи.

Корицький Олександр Матвійович

Степашкіна

Степашкіна Клавдія Іванівна

Формування другого напряму терапевтичної наукової школи почалось із заснування у 1919 р. кафедри госпітальної терапії на базі обласної лікарні. Кафедру очолювали видатні вчені: послідовник відомого клініциста Захар'їна Г.А. - професор Кабанов Н.А., професор Пенкославський К.И., учень академіка Стражеска Н.Д. - професор Штейнберг С.Я.. У своїй професійній діяльності Штейнберг Я.С. стояв на позиціях цілісності організму. Він очолив і провів серію робіт, присвячених питанню про взаємовідносини різних органів і систем в людському організмі, переконливо довівши взаємозалежність і взаємозумовленість фізіологічних процесів в організмі. Яков Соломонович одним з перших в Україні підтримав положення про значний вплив факторів зовнішнього середовища на формування патологічних зрушень в організмі здорової і хворої людини. З приходом на кафедру відомого клініциста, професора Слуцького І.С., починається розвиток нового напрямку наукових досліджень: «Всебічне вивчення обміну вітаміну С при різноманітних захворюваннях внутрішніх органів».

З 1959 р. по 1989 р. кафедру успішно очолювала заслужений діяч науки УРСР, заслужений робітник вищої школи УРСР, доктор медичних наук, професор Крижанівська І.І., автор понад 300 наукових праць і 11 монографій, Під керівництвом професора Крижанівської І.І. співробітники кафедри продовжували всебічне вивчення питань етіопатогенезу та лікування хронічної недостатності кровообігу при ІХС, гіпертонічній хворобі, легеневому серці і ревматичних вадах серця, виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій (професора Аршава В.П., Попова К.В., Г.В. Бондаренко, Короленко С.С., доценти В.П. Гейченко, В.И. Серпова, Г.Г. Бордзиловська, І.В. Куделя, Романенко С.А. та ін.). Представниками школи професора І.І.Крижанівської є ректор ДМА академік АМН України, професор Г.В.Дзяк, перший проректор ДМА член-кор. АМН України професор Т.О. Перцева, професори Аршава В.П., Попова К.В., Короленко С.С., В.П. Гейченко та інші.

Крижанівська Інна Ілларіонівна

Попова Катерина Василівна

Вивченню особливостей ліпідного обміну, нейрогуморальної регуляції, стану мембран еритроцитів, використанню фармакологічних і нетрадиційних методів лікування був присвячений період наукових досліджень з 1989 по 1996 рр. під керівництвом послідовника професора Крижанівської І.І. - професора Короленко С.С., під керівництвом якого були виконані 1 докторська і 4 кандидатських дисертації. Продовжують багаті наукові традиції своїх вчителів завідувач кафедри госпітальної терапії -1 та профпатології (1996-2002 рр.) професор В.П. Гейченко та професор О.В. Курята, який нині очолює кафедру. Традиційний напрям наукових розробок кафедри – кардіологію, доповнено нефрологічним напрямком, вивченням терапевтичних аспектів взаємозв’язку серця та нирок.

З другої половини ХХ ст. подальше становлення і розвиток дніпропетровської терапевтичної школи нерозривно пов'язане з ім'ям відомого клініциста та вченого, заслуженого діяча науки УРСР, професора Дзяка В.М., вчителем і наставником якого був професор Міхньов А.Л., учень школи академіка Стражеска М.Д.. Формування школи професора Дзяка В.М. почалося в 1956 р., коли він очолив кафедру госпітальної терапії № 2. За часи роботи Дзяк В.М. підготував 21 доктора медичних наук та 126 кандидатів медичних наук. Представниками і послідовниками його школи.є академік НАМН України, професор В.М. Коваленко, професори З.К. Алексеенко, С.П. Валевський, Н.Д. Чухрієнко, Т.А. Хомазюк, Л.В. Ващенко.

Дзяк Віктор Миколайович

Ректор ДМА, академік НАМН України, професор Г.В. Дзяк та колектив кафедри госпітальної терапії №2 продовжують багаті традиції наукової терапевтичної школи професора Дзяка В.М., успішно розробляють актуальні питання кардіології та ревматології. В наукових працях вміщені важливі положення щодо формування особливостей клінічного перебігу серцевої недостатності, гострого коронарного синдрому, дисфункції міокарду при ішемічній хворобі серця, артеріальній гіпертензії, впливу сучасних фармакологічних лікарських препаратів та інші. Визначені особливості використання базисних та нестероїдних протизапальних фармакологічних ліків при ревматичних захворюваннях, розроблені й оцінені особливості ефективності використання лікувальних факторів озера Солоний Лиман як джерела регіонального санаторно-курортного лікування. Надані рекомендації до усунення труднощів у діагностиці та медичній допомозі при невідкладних станах у галузі кардіологічних захворювань, встановлені особливості підходу до терапевтичного лікування тромбоемболічних ускладнень. Сформовані нові підходи в оцінці біомеханіки функціональних змін серця спортсменів. Під керівництвом Г.В. Дзяка захищено 17 докторських і 61 кандидатська дисертація.

Науковий потенціал кафедри зростає, триває розробка новітніх технологій діагностики розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії, визначення діагностичних ознак та особливостей лікування гіпертонічної хвороби в залежності від гіпертрофії лівого шлуночка та ремоделювання міокарду. Співробітники кафедри одними з перших в Україні стали використовувати методи молекулярної генетики у кардіології. Сучасний розділ науково-дослідних робіт, оснований на використанні методів молекулярної генетики у кардіології, присвячений пошуку генетичних маркерів, що впливають на клінічні особливості артеріальної гіпертензії, процеси ремоделювання серцево-судинної системи, розвиток кардіоваскулярних ускладнень. Другим напрямом наукової роботи в галузі кардіології є стратифікація хворих з високим ризиком серцево-судинних ускладнень на основі поглибленого вивчення процесів протеолізу у сполучній тканині.

Кафедра факультетської терапії та ендокринології, яку очолює член-кореспондент НАМН України, професор Т.О. Перцева продовжила і на сучасному рівні розширила наукові напрями, започатковані професором Крижанівською І.І.та професором Поповою К.В. Професор Т.О. Перцева є автором понад 450 наукових праць, серед яких навчальні програми та підручники, монографії та методичні посібники, винаходи та галузеві нововведення, під її керівництвом захищено 1 докторська та 27 кандидатських дисертацій, виконуються 2 докторські та 5 кандидатських. Основним науковим напрямом діяльності кафедри є проблеми пульмонології, проводяться дослідження щодо визначення особливостей перебігу, діагностики, лікування й профілактики при хронічному обструктивному захворюванні легень, бронхіальній астмі, пневмоніях тощо, розробляються методи реабілітації хворих з урахуванням впливу їх на якість життя. Велика увага приділяється впровадженню та удосконаленню нових методів дослідження в пульмонології: комп’ютерному спірографічному дослідженню функції зовнішнього дихання з проведенням фармакологічних проб, методиці вивчення гіперреактивності бронхів та втомлюваності дихальної мускулатури, визначенню активності маркерів локального та системного запалення, ультразвуковому дослідженню стану та функції правих відділів серця, методам оцінки психологічного статусу хворих. Розробляються схеми лікування хворих з урахуванням впливу лікарських препаратів на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт. Інші наукові напрями, які успішно розробляються співробітниками кафедри, присвячені питанням ендокринології, психофізіологічним та психотерапевтичним аспектам при захворюваннях внутрішніх органів.

Традиції наукової терапевтичної школи, що закладені професором Дзяком В.М. , знайшли яскраве відображення у науковій та педагогічній роботі кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, яку очолювала з 1981 по 1995 рр. професор З.К. Алексеенко, автор понад 230 наукових робіт, 8 монографій, одного винаходу та 12 раціоналізаторських пропозицій. Професор Т.А. Хомазюк, яка нині очолює одну з найстаріших кафедр ДГМА, успішно продовжує традиції пропедевтичної та терапевтичної наукових шкіл академії. Сучасні наукові положення та розробки відображені у 326 роботах та 5 винаходах, 3-х підручниках з пропедевтики внутрішніх хвороб та внутрішніх хвороб для студентів лікувального та стоматологічного факультетів медичних вузів (2004, 2006, 2011). У 2010 р.у співавторстві з академіком НАМН України Г.В. Дзяком була видана монографія «Подагра: капкан метаболічних проблем».

Кафедра сімейної медицини ФПО ДМА на чолі з професором Н.Д. Чухрієнко також вірна кращим традиціям Дніпропетровської терапевтичної школи. Науковими напрямами кафедри були «Вивчення особливостей ІБС при ожирінні», «Труднощі і помилки діагностики недостатності мітрального клапана». Достатньо успішно співробітники кафедри займалися вивченням впливу продуктів бджільництва при легеневій патології, дисліпідеміях, обгрунтуванням ефективності сорбційної терапії при атеросклерозі. Одним з наукових напрямів кафедри було вивчення рефлюксної хвороби, її вплив на розвиток бронхіальної патології нижніх дихальних шляхів; особливості перебігу і прогнозування ураження бронхолегеневої системи у осіб з імуносупресією. За період існування кафедри підготовлено і захищено 13 кандидатських і 2 докторських дисертаційних робіт. З них під керівництвом професора Н.Д. Чухрієнко захищено 6 дисертаційних робіт. За період існування кафедри опубліковано близько 600 наукових робіт, з них 289 за останні роки. На кафедрі пройшли навчання 22 клінічних ординатора і 16 магістрів.

Як і інші галузі медичної науки, терапія продовжує бурхливо розвиватися, грунтуючись на сучасних світових відкриттях в галузі генетики, імунології, біотехнології, фармакології. І якщо за попередні роки вивчалися окремі захворювання та їх патоморфологічні основи, то в даний час досліджуються їх взаємозв'язок і взаємовплив, конкретизуються молекулярні основи, розкривається роль спадкової схильності в розвитку патології внутрішніх органів. У свою чергу, вивчення клітинних і тканинних механізмів створює передумови для розвитку нового напряму в терапії та профілактиці. Видатними вченими з величезної плеяди терапевтів була створена міцна основа для формування наступних поколінь лікарів і дослідників, що базується на непорушних принципах медицини, деонтології, творчості та співдружності. Їх імена, що прославили ДМА, золотими літерами вписані в книгу історичного минулого нашого міста.

Дніпропетровська терапевтична школа має глибокі традиції, чудовий творчий потенціал і великі перспективи подальшого розвитку. Видатні вчені та терапевти в кожній епосі залишали свої досягнення і відкриття на благо наступних поколінь, фундамент майбутнього завжди закладається в минулому. Ця незаперечна істина ілюструється славною спадщиною терапевтичної школи Дніпропетровська, яка шанує кращі традиції і досягнення своїх попередників і вчителів, примножуючи і розвиваючи їх.

"Завтра, як і сьогодні, лікар збереже свій сан жерця, а разом з ним і свою дедалі зростаючу відповідальність.
І життя лікаря залишиться, таким же, як сьогодні -важким, тривожним, героїчним і піднесеним."
А. Моруа