Меню
  • 1a.jpg
  • 2.jpg
  • 2a.jpg
  • 3.jpg
  • 3a.jpg
  • 4a.jpg
  • 6.jpg
  • 6a.jpg
  • 8.jpg
  • 9.jpg
  • 10.jpg
  • 11.jpg
  • 12.jpg
  • 13.jpg
  • 14.jpg
  • 15.jpg
  • 16.jpg

Засновники – професори Г.Т. Чукмасова, Г.Ф.Ємельянова, М.Я. Шелюх, Я.Г. Ковров, М.Г. Шандала.

Послідовники – професори Е.А. Деркачов, М.М. Паранько, В.М. Лехан, Б.Д. Смолянський, Л.І. Буряк, Е.М. Білецька, О.А. Шевченко, О.Л. Зюков.

Науковий напрямок – розробка різних аспектів гігієни навколишнього середовища, встановлення взаємозв′язків факторів довкілля з показниками здоров′я населення, розробка комплексних оздоровчих заходів для запобігання несприятливого впливу середовища на стан здоров′я; обгрунтування підвищення ефективності медичної допомоги населенню у сучасних економічних умовах.

Аналіз історичного шляху розвитку наукових гігієнічних шкіл нашої Alma mater дозволяє висвітлити з позицій сьогодення витоки формування профілактичного світогляду науковців – наших вчителів, особливості його еволюції і становлення в буремні часи минулого, що є безцінним досвідом для сучасних умов профілактичного реформування медичної галузі на засадах сімейної медицини та приєднання вищої медичної школи до процесу євростандартизації навчання. Для сучасників, учнів та послідовників наших вчителів, історичний аналіз діалектики наукових напрямків видатних діячів гігієнічної науки стає вектором у майбутнє пріоритетності профілактичної медицини.

 

Наукова школа академіка АМН України та Російської Федерації М.Г. Шандали сформована на кафедрі загальної гігієни, яку він очолював протягом 1968-1971 рр. та одночасно працював проректором з навчальної роботи ДМІ (1969-1971рр.). За цей короткий період науковий напрямок кафедри був присвячений методичним аспектам впливу та гігієнічного нормування атмосферних забруднювачів промислових міст, надсучасної для того періоду проблеми радіаційного забруднення довкілля м. Дніпропетровська у зв’язку с випробуванням атомної та водневої зброї, а також нового фізичного чинника довкілля – аероіонізації повітря. Отримані унікальні наукові дані, які реалізовані у 2-х докторських та 6 кандидатських дисертаціях учнів М.Г. Шандали, які стали фундаментом і злітною смугою наукової гігієнічної думки в майбутнє.

 

Наукова школа доктора медичних наук, професора, завідуючої кафедрою гігієни праці (1955-1988рр.) Галини Тихонівни Чукмасової.

Г.Т. Чукмасова – талановитий вчений, провідний гігієніст ХХ століття, однією з перших в Україні вивчала гігієнічні аспекти фізіології праці робітників-операторів, як представників нової професії в умовах комплексної механізації та автоматизації шинного, доменного, трубопрокатного, метизного виробництв.

За наукові досягнення в галузі гігієни праці проф. Г.Т. Чукмасова нагороджена срібною медаллю ВДНГ СРСР, а у 1985 році їй присуджена премія Ради Міністрів СРСР. Під її керівництвом на кафедрі підготовлені доктор медичних наук (Г.Ф. Ємельянова) і 18 кандидатів медичних наук, серед них: Г.І. Ляшок, С.М. Кропівко, В.С. Авраменко, Н.М. Денисенко, В.М. Лехан, Т.Д. Землякова, В.І. Шипов, А.І. Павленко, В.І. Скок, Л.В. Афанасьєва, О.М. Гуржій, Т.М. Полянська, В.П. Дяконов, М.Л. Школьник, М.М. Бака, В.Д. Бондаренко, О.В. Соколов.

 

Наукова школа доктора медичних наук, професора, завідувача кафедрою комунальної гігієни (1957-1985 рр.) Михайла Яковича Шелюга.

Під керівництвом М.Я. Шелюга на кафедрі розвивались різноманітні наукові дослідження, присвячені проблемам санітарної охорони водойм та питного водопостачання Дніпропетровської і Донецької областей, гігієни атмосферного повітря, сонячної радіації, канцерогенних факторів, міського шуму. З 70-х років на кафедрі розробляється новий для гігієнічної науки напрямок – санітарна охорона грунту від техногенного забруднення при здобичі та переробці корисних копалин. Різнопланові наукові здобутки проф. М.Я. Шелюги реалізувались у 7 кандидатських дисертаціях (Е.А. Деркачов, Г.С. Калиниченко, Т.В. Дроздова, П.А. Грабарь, П.І. Лакіза, Б.Н. Ярошевський, О.В. Мельник) його учнів і послідовників.

 

Наукова гігієнічна школа доктора медичних наук, професора, завідувача кафедрою загальної гігієни (1974-1997рр.) Миколи Михайловича Паранька.

Напрямок наукових досліджень під керівництвом проф. М.М. Паранька був присвячений умовам праці робітників мартенівського, метизного, електрометалургійного, гальванічного виробництв; гігієнічній оцінці шуму та вібрації, їх впливу на організм в експериментальних і виробничих умовах; гігієнічному нормуванню сумісної дії фізичних і хімічних факторів; проблемі впливу важких металів на репродуктивну систему жінок, імунний статус та здоров’я дитячого населення та інш. Ці наукові ідеї розвивались та реалізувались в учнях і послідовниках М.М. Паранька – докторській дисертації (Е.М. Білецька) та 7 кандидатських дисертаціях (Е.М. Білецька, С.І. Гончаров, В.В.Євтушенко, Є.Є. Шантир, С.Г. Сітало, О.В. Антонова, Н.І. Рублевська), а також 7 монографіях, «Санітарних нормах та правилах для метизного та гальванічного виробництва», 7 ГДК речовин в атмосферному повітрі, ОДУ і ОБУВ 11 речовин для атмосферного повітря і води, 3-х винаходах, 3-х методичних рекомендаціях та 10 інформаційних листках. Наукова естафета досліджень актуальних гігієнічних проблем Придніпров’я з 2003 року продовжує учениця М.М. Паранька – зав. кафедрою загальної гігієни, доктор медичних наук, професор Е.М. Білецька та вже 7 її учнів – однодумців та послідовників отже, життя гігієнічної науки ДМА триває…