Випуск Дніпропетровського медичного інституту 1954 року – це молодь, яка прийшла в студентські аудиторії в перші післявоєнні роки. Характерними рисами цього покоління було дитинство опалене війною, а у деяких фронтові дороги, пережиті голод, розруха, втрата близьких.

Але всіх їх єднало висока мотивованість до навчання і бажання набути лікарську професію.

В складі випускників 1954 року майбутній міністр охорони здоров’я України Анатолій Юхимович Романенко – вчений і державний діяч в галузі радіаційної медицини, академік НАМН України, член-кореспондент РАМН, дійсний член Міжнародної академії наук вищої школи, міністр охорони здоров’я України з 1975 – 1989 рр.

Анатолій Юхимович народився 15.12.1928 р. в с. Новопавлівка Межівського району нашої області в сім’ї селянина. Навчався на педіатричному факультеті, працював асистентом кафедри анатомії і одночасно пройшов підготовку з дитячої хірургії. З 1956 року працював головним лікарем та хірургом Новопокровської районної лікарні нашої області. З 1963 по 1966 рр. – завідувач відділу охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради, а з 1966 по 1975 роки – обласної ради. З 1975 по 1989 роки - міністр охорони здоров’я України. З 1989 – 2000 рр. - засновник та директор «Наукового Центру радіаційної медицини АМН України». Завдяки організаційним здібностям А. Ю. Романенка за короткий час науковий центр перетворився на провідний науковий заклад світового рівня. Академік А. Ю. Романенко здійснював наукове керівництво міжнародними програмами медичного забезпечення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, плідно працював в галузі радіаційної медицини, радіаційної гігієни, радіобіології. Добрий за характером, він завжди вимагав високої дисципліни від усіх працівників. Особливо ретельно Анатолій Юхимович піклувався про надання допомоги дітям, людям похилого віку, учасникам Другої світової війни та ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Романенко А.Ю. є еталоном керівника і чоловіка. Він був частим і бажаним гостем університету, ніколи не забував альма матер. Зараз Анатолій Юхимович у віці 92 років перебуває на пенсії.

Яскравим представником випуску 1954 року був Неводник Вольдемар Іванович – д.м.н., професор, висококваліфікований вдумливий патологоанатом і патоморфолог, завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини ДМІ.

Вольдемар Іванович народився 16 травня 1930 р. в м. Кам’янське (Дніпродзержинськ) в родині службовця. З золотою медаллю закінчив середню школу і вирішив присвятити своє життя медицині. Вже з третього курсу він зацікавився патологічною анатомією, активно працював у науковому гуртку, а на останньому курсі обіймає посаду старшого лаборанта кафедри.

Понад 60 років – все своє професійне життя - талановитий вчений і педагог присвятив нашому медичному університету та розвитку кафедри патологічної анатомії. Після закінчення ДМІ з відзнакою Вольдемар Іванович працює на кафедрі спочатку лекційним асистентом, аспірантом, асистентом, після захисту дисертацій – доцентом і професором, а з 1984 по 1996 рр. він очолює кафедру патологічної анатомії. Велику увагу професор В. І. Неводник приділяв навчально-методичній роботі, покращенню матеріальної бази кафедри. За його ініціативою був значно розширений аудиторний фонд: добудовано 4 навчальні кімнати, обладнано тематичні аудиторії. Плідну педагогічну роботу професор поєднував з громадською та адміністративною. У різні роки він був головою профспілкового комітету інституту, деканом педіатричного факультету з 1975 до 1981 р., проректором з навчальної роботи з 1981 до 1987 р., головою обласного товариства патологоанатомів, членом правління товариства патологоанатомів України.

Професор Неводник В.І. – автор понад 180 наукових праць. Під його науковим керівництвом виконано 8 кандидатських дисертацій, проконсультовано морфологічні розділи до 25 докторських та кандидатських.

За заслуги у підготовці кадрів та успіхи у педагогічній, науково-дослідній та  практичній діяльності професор В. І. Неводник нагороджений орденом «Знак Пошани», знаками «Відмінник охорони здоров’я» та «За відмінні успіхи в роботі». Він завжди був душею колективу, доброзичливим порадником співробітників та студентів.

Випускниця 1954 року Антропова Галина Володимирівна – д.м.н., професор, акушер – гінеколог, завідувачка кафедри акушерства і гінекології № 2. Після закінчення лікувального факультету ДМІ працювала лікарем акушером-гінекологом у медико-санітарних частинах третього головного управління МОЗ СРСР. У 1960 р. Галина Володимирівна закінчила клінічну ординатуру на кафедрі акушерства та гінекології ДМІ. З 1965 року працювала асистентом, потім доцентом і професором кафедри. З 1976 до 1993 рр. завідувала кафедрою акушерства і гінекології №2.

Акушерсько-гінекологічна клініка кафедри під керівництвом професора Антропової стала обласним спеціалізованим центром надання акушерської допомоги вагітним та породіллям з важкою екстрагенітальною та акушерською патологією. А також спеціалізованим гінекологічним відділенням по лікуванню жінок з дисфункціонально-матковими кровотечами, безпліддям, невиношуванням вагітності. У клініку впроваджено лапаро- і гістероскопію, УЗД, ГБО, фетальний моніторинг.

Професор Антропова Г.В. – автор понад 100 наукових праць, однієї монографії, співавтор «Енциклопедичного довідника з педіатрії, акушерства і гінекології». Під її науковим керівництвом захищено 15 кандидатських та одну докторську дисертації.

Вона вела активну громадську роботу, була заступником голови обласного, членом президії республіканського наукових товариств акушерів-гінекологів, президентом асоціації «Сім’я і здоров’я».

Славетну когорту випускників 1954 року гідно представляла Бажан Тамара Олександрівна – д.м.н., професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я ДМІ.

Тамара Олександрівна Бажан народилася 14 грудня 1928 року у м. Новогеоргіївськ, нині Світловодськ Кіровоградської області. Закінчивши з відзнакою середню школу та медичний інститут вона понад 50 років пропрацювала у рідному вузі. Тут відбулося її наукове та професійне становлення – вона пройшла шлях від асистента до професора курсу історії медицини.

Вона відомий український вчений в галузі історії медицини, соціал-гігієніст та організатор охорони здоров’я. Автор понад 200 наукових праць, зокрема, 3 монографій. Багатоплановим дослідженням історико-медичного характеру стала її, захищена у 1982 р., докторська дисертація «Розвиток охорони праці та медико-санітарного обслуговування робітників промислових підприємств в УРСР». Це була перша історико-медична робота, присвячена поглибленому вивченню виникнення, становлення та особливостей розвитку фабрично-заводської медицини в дореволюційний період в Україні, розвитку охорони праці та медико-санітарного обслуговування робітників промислових підприємств.

Професор Т. О. Бажан – співавтор нової навчальної програми з історії медицини для студентів медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації. Вона була учасником і організатором багатьох з’їздів, міжнародних симпозіумів та конференцій з історії медицини та музейної справи. Брала активну участь у створенні народного музею історії ДМІ, який є навчальною та науковою базою курсу історії медицини. Протягом багатьох років очолювала Дніпропетровське обласне правління наукового товариства істориків медицини. За її активною участю було видано дві книги по історії Дніпропетровського медичного інституту: «50 лет Днепропетровского медицинского института» (1916 - 1966) та «Вірність Гіппократу» (1991). Вона автор щорічних «Ювілейних та знаменних дат про вчених нашого медичного закладу».

Нагороджена знаком «Відмінник охорони здоров’я», грамотами МОЗ України та Управління охорони здоров’я області.

Достойний представник випуску 1954 року Митрохіна Людмила Андріївна – доцент кафедри госпітальної терапії – 2.

Вона народилася 9 вересня 1930 р. в родині військового генерала. Після закінчення ДМІ вступає до клінічної ординатури, а з 1956 р. її професійне життя пов’язане з альма матер. Кандидатську дисертацію Людмила Антонівна захистила у 1962 р. Під науковим керівництвом професора В. М. Дзяка. Дисертація була присвячена вивченню ревматичних захворювань, в ній вперше було досліджено і розроблено діагностичні критерії ступеня активності ревматичного процесу. З 1966 року Митрохіна Л.А. – доцент кафедри, відповідає за навчальний процес. Студенти добре знають, що Людмила Антонівна строга, але дуже справедлива людина з активною життєвою позицією. Вона вміла працювати, організована, завжди знає, свою справу. Співробітники поважали і прислухалися до її порад. Головною метою її професійного життя була підготовка грамотного лікаря. Їй були притаманні високий професіоналізм, ерудиція та педагогічна майстерність. На її знаннях та досвіді виховано чимало студентських поколінь.

Випускниця 1954 року Стефановська Тетяна Павлівна – к.м.н., доцент, учениця Філатової Ксенії Дмитрівни. Усе життя вона пропрацювала викладачем анатомії у медичному училищі, що розташовано поряд з міською лікарнею № 16. До речі, цей найстаріший медичний заклад 1 жовтня 2020 року відсвяткував свій 150-річний ювілей. Т. П. Стефановська ніколи не втрачала зв’язок з рідною альма матер, була у великій дружбі з кафедрою анатомії. По аналогії з анатомічним музеєм ДМІ створила анатомічний музей у медичному училищі. Разом з професорами С. Є. Стебельським і В. Д. Маковецьким у 1984 році була співавтором підручника для викладачів анатомії і студентів медичних вузів «Анатомія судинної і переферійної нервової систем людини. Атлас схем».

Кожен випуск мав свої зіркові особистості в досягненнях і справах, яких відображалися риси і професійні надбання всіх їх колег.

Молоді лікарі після випуску розлетілися по всім куточкам великої країни збагачені знаннями і настановами рідної Аlma mater. У кожного була своя доля і свій професійний шлях та протягом всього життя вони зберігали теплі почуття до своїх вчителів і рідного інституту.